психотерапевт

Фізична реабілітація

Фізичні вправи необхідні для поліпшення здоров’я. Загальновизнано важливе значення їх у попередженні відхилень у фізичному розвитку та анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату людини, велика роль у виявленні неспецифічних захворювань дихальної системи, порушень обміну речовин, розладів травлення.
Фізична культура є істотним фактором профілактики неврозів. Особливо важлива профілактична роль фізичної культури у період росту організму.
Фізичні вправи - це важливий фактор збереження високої і продуктивної не тільки фізичної, але й психічної активності людини на довгі роки.
Активність людини у процесі відновлення своїх сил зміцнює субординаційний вплив центральної нервової системи, підвищує тонус усього організму та сприяє більш успішному забезпеченню процесу відновлення.
В основі лікувальної фізичної культури лежить широке використання основної біологічної функції кожного живого організму – функції руху, яка для людини має важливе прикладне та соціальне значення. При цьому терапевтичний успіх досягається не рухами взагалі, а фізичними вправами як організованою формою руху.
Рухи (включаючи мову та письмо) – головний засіб взаємодії організму людини з оточуючим. В цій взаємодії рефлекторні відповіді, які збуджуються стимулами зовнішнього середовища, складають лише частину рухової активності; друга її частина – це активність, зініційована «з середини». Мозок не просто відповідає на стимули, що надходять зовні, він знаходиться у постійному діалозі із середою, при чому ініціатива в ньому належить саме мозку. Питання про те, як організовано діалог  між центральною нервовою системою та зовнішнім світом, цікавило і продовжує цікавити представників різних наук.
Застосування рухів у лікуванні та реабілітації  зумовлено багатогранним впливом вправ на всі органи та системи життєдіяльності людини.
Лікувальна дія вправ заснована на здібності стимулювати фізіологічні процеси в організмі людини. Нервовий механізм впливу рухів характеризується посиленням нервових зв'язків, які встановлюються між функціонуючою м'язовою системою, корою головного мозку, підкоркою та будь-яким внутрішнім органом.
Зв'язок пропріорецепторного апарату з ЦНС визначається не тільки функціональним станом ЦНС, а й станом гуморального середовища.
М'язова діяльність утворює домінанту рухового аналізатора, або домінанту функціонуючих нервових центрів. М'язова робота розвиває домінанту рухового аналізатора, змінює функцію внутрішніх органів, зокрема систем кровообігу й дихання.
Роботу кісткової мускулатури можна розглядати як стимулятор й регулятор відповідних реакцій, а саме й системи кровообігу.
Дозовану м'язову діяльність слід розцінювати як фактор, що сприяє відновленню вегетативних функцій, змінених хворобою.
Відомо про регулюючий вплив дозованого навантаження на функціональний стан серцево-судинної системи. Цей вплив пояснюється посиленням енерготропних та трофотропних дій на серцевий м'яз, мобілізацією судинної системи і екстракардіальних факторів кровообігу, а також пристосуванням кровопостачання до запитів обміну.
Фізичні вправи викликають у хворих розвиток, вдосконалення й закріплення зв'язків (кортико-м'язових, кортико-судинних та ін.), посилюється вплив кори та підкоркових центрів на судинну систему.
При м'язовому навантаженні нервові механізми регуляції дихання забезпечують адекватну легеневу вентиляцію й сталість напруження вуглекислоти в артеріальній крові. Фізичні вправи є свідомим актом поведінки людини з одночасною участю психічних й фізичних категорій особистості.
Вплив факторів зовнішнього середовища, викликаючи різні відповідні реакції організму, сприяє розвитку пристосувальних процесів, тому взаємозв'язок організму та середовища, особливо в плані збереження здоров'я, необхідно розглядати як розвиток пристосувальних процесів.
Підвищення працездатності під впливом дозованого тренування зумовлено вдосконаленням вищої нервової діяльності людини, що в свою чергу, покращує рухову функцію, сприяє нормалізації вегетативної функції.
Під впливом фізичних вправ нормалізується дія основних нервових процесів зростає збудливість, разом з посиленням гальмівних процесів розвиваються гальмівні впливи при вираженому патологічному подразненні.
Систематичне проведення дозованого фізичного тренування сприяє формуванню нового динамічного стереотипу, або його послабленню. Це сприяє ліквідації захворювання або функціональних відхилень внутрішніх систем. Фізичні вправи можна розглядати як фактор, який посилює рухливість фізіологічних процесів.
Важливе значення у відповідних реакціях організму людини на фізичні вправи має гуморальний механізм, який необхідно визначити як механізм вторинного гатунку. Він впливає на системи які функціонують при безпосередньому впливі нервових імпульсів.
Фізичні вправи впливають на організм, стимулюючи обмін речовин. Ці впливи, здійснюючись через нервову систему, покращують гуморальну регуляцію функціонуючих систем та тканинний обмін.

 

 

вгору