На бронхіт хворіють діти любого віку. Майже завжди він виникає в наслідок ГРВІ (гострої респіраторної вірусної інфекції) або грипу. Велике значення має стан організму дитини, ступінь його загартованості та фізичної підготовки.
Передумовою є застуда, а також хронічні вогнища інфекції, такі як хронічний тонзиліт, аденоїди, гайморит.
Бронхіт може бути гострим та рецидивуючим (повторюючимся).
Клінічна картина гострого бронхіту складається з симптомів загальної інтоксикації організму та симптомів ураження бронхів.
У перші 2-3 дні захворювання температура тіла підвищується до 38?С. температурна реакція, так як порушення загального стану, є результатом впливу на організм дитини вірусної інфекції. Дитина скаржиться на загальну слабкість, озноб, біль у м’язах спини та кінцівок, нежить, охриплість голосу, лоскотання у горлі.
Провідним симптомом бронхіту є кашель. Кашель виникає внаслідок запального набрякання слизової оболонки та накопичення слизі, що подразнює чутливі закінчення стінок бронхів. На початку захворювання, коли запалена слизова оболонка ще не зволожена слиззю, кашель сухий, грубий. Дитина скаржиться на хворобливі відчуття за грудниною, що підсилюються при кашлі. Коли слизова оболонка бронхів починає підсилено виробляти слизь (на 4-5 день хвороби), кашель стає вологим, м’яким і менш хворобливим. Дитина відкашлює слизову та слизово-гнійну мокроту.
Важливим симптомом бронхіту є хрипи у легенях. Розрізняють хрипи сухі та вологі; а іноді чути їх одночасно. На ранній стадії частіше за все прослуховуються сухі хрипи. Пізніше, коли відбувається сильне виділення слизу і в бронхах накопичується мокрота, хрипи стають вологими.
Бронхіт є двостороннім процесом, тому хрипи прослуховуються як у лівій, так і у правій легені.
Секрет накопичується і значно зменшує просвіт бронхів (це називається обструкція). Внаслідок цього приток повітря до певної ділянки легені ускладнено. Звуження просвіту бронхів ускладнюється і спазмом (скороченням) м’язів бронхів. В результаті в організм дитини надходить недостатньо кисню, і розвивається кисневий голод тканин.
Тому головною метою ЛФК при бронхітах є, понад усе, відновлення проходимості бронхів.
При своєчасному і вірному лікуванні гострого бронхіту покращення стану дитини настає через 10-14 днів. Температура тіла нормалізується, поступово зменшується кашель, зникає слабкість, з’являється апетит.
Але у дітей з послабленим імунітетом або при поганому догляді за дитиною під час хвороби гострий бронхіт може стати затяжним і рецидивуючим.
Рецидивуючий бронхіт – це бронхіт, що повторюється протягом року три рази і більше. Захворювання характеризується тривалим і фазним протіканням. Розрізняють три фази: загострення, в’ялопротікаюче загострення та клінічна ремісія. Характерне те, що одна фаза хвороби змінюється іншою. Це призводить до своєрідної «хвилеподібності» протягом рецидивуючого бронхіту. Так, фаза вираженого та в’ялопротікаючого загострення переходить у клінічну ремісії, на тлі якої знову відмічається загострення бронхіту.
Дитина, яка страждає на рецидивуючий бронхіт, як правило, відстає у фізичному розвитку. Особливо це помітно у підлітків. При загальному задовільному стані хворий скаржиться на швидку втомлюваність, втрату апетиту. У дитини порушується осанка, відмічаються «тіні» під очима, вона часто потіє і постійно підкашлює.
Загострення рецидивуючого бронхіту починаються з підвищення температури до 38-39?С. З’являється головний біль, нежить, підсилюється кашель. В перші дні рецидива кашель сухий, хворобливий; потім він стає вологим, починає відходити мокрота. Зазвичай кашель рівномірний протягом дня.